Ігор, інженер-конструктор КБ "Полярон" згадує як в 1989 р. чи 1990 р. на гуртівні виявили нестачу:

"... мідь в кругляках, її багато було, декілька тонн. І у нас на завод виходила одна транспортна прохідна. І одна прохідна була транспортна, шоб машини могли заїхати. Було раз, два, три звичайних прохідних, для людей. І одна на виїзді з тої сторони, як до Енергетичної, туда, до кагатів. А одна вроді тут була, біля СКБ, вродє би, я вже не пам'ятаю, чи була, чи не була. Вродє нє. І тут якісь були свята, чи Великдень, чи шо. І там чи десять, чи двадцять тонн міді. А, власне, вже тоді торгували міддю, тоді там всьо, шо можна було. Десь возили в Польшу чи Югославію, в Югославію вродє возили. І приходить якийсь понеділок чи після свят десь там, ну, свят тоді не святкували, але якийсь був день, чи то День революції, чи ше якась єрунда, от. приходять - а на складі нема тої міді. Це просто капєц був, та. І там шось дьоргалися, шарпалися. Але я зрозумів, шо сума була велика, і, напевно... А вже то розвалювалося, розумієте. І, відповідно, як такого... мідь ше приходила, можливо, з централізованих тих, але там вже десь Прибалтика від'єднувалася, десь тут, тут КГБ так не контролювало. Я пам'ятаю, то питання якось так...

І. Зам'яли.

Р. Да, зам'яли. Знайшли потім, шо там, на території того складу є якийсь люк каналізаційний. І сказали, шо то, скоріше всього, порізали і винесли через той каналізаційний люк. Ну, це уявити собі, там, надцять тонн спустити по, по шахті, там, десять чи п'ять метрів вниз і потім каналізацією виволікти. Якось так, написали, списали. А по факту, скоріше всього, це погрузили на машину, вивезли через транспортну прохідну по якійсь команді явно зверху..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]