Михайло про охорону праці та екологічну свідомість працівників Автонавантажувача в 1970-1980-их роках:
"І.: А ми вже з Вами в попередній розмові згадували про те, що допустим ливарний цех, він був досить шкідливий цехом, так. Наскільки виробництво було шкідливе для екології в той часи, чи Ви про це думали взагалі, чи хтось між собою це якось обговорював?
Р.: Ну, шкідливий, дуже шкідливий. По-перше, велика загазованість – це раз. Друге – от обробна дільниця, там на кожну деталь, от у вас є деталь, і її треба обробити на наждачному станку. Це був парк наждачних станків, і з двох чоловік, от два чоловіка стоїть з двох сторін і ці деталі всі обробляє вручну. Оцей наждак, всі мали респіратори. Всі в респіраторах. Бо не можна було робити без респіратора. Всі робили в респіраторах. Але все рівно була така хвороба, як силікоз. Це основна хвороба наших людей була. Весь час пилюкою дихаєш, на легені. Це була наша професійна хвороба - силікоз. Дуже багато людей на то хворіли, дуже багато. Особливо якщо там ти пилюкою дихаєш, то ти ще міг відкашлювати і так далі. А які йшли з обрубків, це йшло все, метал, він важкий, він на легенях залишався, на бронхах лишалося. Це в нас було професійне захворювання. Тому і давали нам не просто так, в 45 років це жінкам, в 50 років мужчинам. За це, що це важка. Ну, будемо говорити, вредні цехи. Гальваніка, ливарний цех, ковальський цех. Це все рахувалися важкі цеха і вони мали професійні захворювання і мали оце якраз право на льготну пенсію.
І.: А от люди як до цього ставилися – вони якось обговорювали між собою, що це важливо, що це шкідливо, що можливо треба змінити там роботу?
Р.: Нє. В нас робили. Допустим, в нас ливарний цех, були великі викиди сірки. Спеціальний інститут, займалися, назвалися такі, на російській мові вловлювачі. Розумієте, ставили наверху оці вловлювачі, які збирали, пилюка йшла, вентилятор витягував її, проходило через фільтра, вона не йшла в атмосферу, а зупинялася в тих величезних фільтрах. Потім ті фільтри міняли. Так що в атмосферу йшло, но дуже мало. Но йшло, но звичайно, но не так, щоб все".
Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]
Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.