Андрій згадує як прийшов до ГСКБ в 1968 р., як проєктували автобуси для програми "Союз" - "Апполон" та ХХІІ Літніх Олімпійських ігор:

"...я прийшов туди, ну, і я ж нічо не знаю і не вмію, три курси стаціонару ‑ то ше нічо. І мені дають креслення, таке на півтора метра, і кажуть, то завдання, отут маєш креслення, і ті деталі, які на кресленні, намалюй в аксонометрії, як вони виглядають в натурі. Ну, і я беру то креслення, прихожу додому і починаю працювати. Малюю, намалював. Приношу, показую. Мені кажуть: «Годиться, пиши заяву на роботу, пиши на посаду інженера». Ну, я сідаю і пишу заяву на посаду інженера. І тоді цей начальник відділу іде разом зі мною до головного інженера тоді ГСКБ по автобусам...

...і тоді починається велика співпраця з космонавтами. І ми починаємо розробляти автобуси для космонавтів. Ну, і ставалося так весь час, що вони до нас приїжджали, а я возив делегацію у Зоряне містечко. Ми зустрічалися на той час майже зі всіма тими космонавтами, які літали в числі перших...

...ми зробили автобуси, наприклад, для супроводження Олімпійського вогню, ну, то, то взагалі супер. То туалєт, то бар, то холодильник, то газова плита. То розкладався той столик і два тих, дві лавки, потім столик складався і получався диван на тому всьому. Ну, багато ми проїздили. Крім того всього, от в мене є грамота навіть того, оргкомітету Олімпіади-80..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.