Ігор, інженер КБ ВО "Полярон" описує свої обов'язки:

"...Наша була яка робота, безпосередньо моя, написати техкарту, для того, шоб, скажімо, в процесі виробництва, там, з цеху в цех, ну, цей прилад чи заготовка, вона там передавалася на виробниче, потім перевірка тих розмірів. Ну, така, рутинна робота, в принципі. Це, технологи - це для обслуговування виробництва. Конструктори шось придумають, а технолог, він як би обслуговує, шоб процес виробництва йшов для забезпечення якості, там. Чи спеціальну приспособу треба написати, там. Ми мали написати, там, розробити спеціальне приспосіблення для, там, сверлення або для фіксації, для того, шоб база була така, або тут таке, ну, тобто якесь таке. І були спеціальні КБ, які розробляли, там, приспосіблення. Були КБ, які розробляли, там, ну, сам прилад. Були КБ, які розробляли приспосіблення. А ми з тим бігали, з тими паперами, і мали до начальника цеха, там, підійти, він мав в себе лишити дублікат. Ми оці всі наші філіали, які були - Буйськ, Хиріїв, Старий Самбір... де в нас ше були, куда ми їздили, ми з тими оберемками паперів їздили і це, по телефону погоджували, шо, де, як. Ну, але система ця вже працювала, це було накатано...

...левова частка вузлових моментів, вони були, або отримувалися по кооперації, хоча тут технології на «Поляроні» були практично всі, по кількості технологічний ланцюжків, напевно, один з найбагатших заводів був у Львові. Тобто тут робилося все, від тари дерев'яної до літографічних процесів на мікросхемах, та. Тобто тут було все, тобто і квантові, лазери, і кераміка випікалася, і гальваніка, і механообробка, і литво, і кузня..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.