Елеонора розповідає про аварійну ситуацію на території Львівського заводу електровимірювальних приладів в 1965 чи 1966 роках:

"...Ну я тепер вспоминаю, як я бігла, а там був цех 6, то гальваніка, і в гальваніці були ті, як називається, ті, канави, вони пустили тако на заводі. Мається на увазі кислота, я йшла, то подивилась, а мене ноги були в тому в кислоті. І були дирки в панчохах, бо то була кислота. Вони так випускали. Бо то було незаконно фактично, що то говорити. А рядом з заводом йшла та, як називається, залізна дорога на комсомольський відділ. І там була брама зроблена і дирка була, і там витикала та грязь, та кислота. А то всьо було незаконно.

І.: Але ж завод якось перевіряла там санстація, всі контролюючі органи.

Р.: Но видно, не було. Напевно не було. Бо якби було, то не впускав би так.

І.: І що довго ті канави там з кислотою були?

Р.: Ну то були, я знаю, як я йшла, то пару місяців текло. А потом не знаю. Нормальні елементи, там нагорі був 6 цех, а гальваніка була внизу і вони цілий час пускали таке".

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.