Михайло, співробітник Полярону з 1960 р., розповідає про життя до переїзду до Львова:

"... Я народився 19 червня 1934 року, в селі Хоросне. То Пустомитівський район. То тут 21 кілометр недалеко по Стрийському шосе. Ну, а жив в селі до 47-го року. В 47-му році, батька засудили в 46-му році, то був виселений в Норильськ засуджений. А нас в 47-му році всю родину вислали в Сибір в Кімеровську область. То за Новосибірськом. І там я з 47-го по 60-й рік був.
Ну, спочатку, знаєте, як виселили, то прийшли і так дві години, прийшли збиратися, то всьо. Знаєте, я був з мамою. Ще старший брат, то його вдома не було. То тільки мама, знаєте, в плач і то всьо. А вони говорять, збирайтеся, під’їде машина і заберуть без нічого. Та мама то не слухає, і якісь такі добрі ті конвоїри попалися, людяні, що вони, давай, збирати самі. Подушку, та простирадло скинули, то всьо і давай, що їсти. Та що там, мама ще мала десь якісь голубці. Вони також то поклали. А потому почули, що кури. Говорять, беріть кури, там по дорозі...
... Ну, завезли в Сибір в Кімеровську область. Ну я, знаєте, що то було? 12 років. Ну куда на роботу? То вже 13. Так, на роботу мама пішла, там щось вона прихворіла. І на будові. І перестала працювати. То я пішов так на підсобне господарство. То там щось, знаєте щось помагав, перебирав там, овочі, там бульбу перебирав. То також попадалися мені якось так, знаєте, рідко, мені так везло, що такі люди попадалися досить добрі. Той бригадир, говорить, як я йшов додому, то він, візьми собі бульби, але щоб не бачили, говорить, ти візьми в кишеню, десь розпори. І я дійсно розпоров, і то воно в полу падало, щоб не видно було. І взяв пару бульбів, то вже додому приніс, то вже було, знаєте, що їсти. І так то. А потому я вже через два роки пішов на шахту працювати. То я вже встав так, правда, то було мав працювати як мололітка шість годин, але там я по вісім годин згодився. Тому що вони не хотіли приймати, говорять, нам не треба. І працював на шахті на поверхності. Но потому пішов в шахту, в транспорт підземний працював. Там я потому то було з шахти, знаєте, там різні випадки були. Бо там ті їздили електровози і попадалося, що вбивали, засипало, було то всьо. То я перейшов на поверхності на збагачення фабрик..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.