Михайло розповідає про життя до переїзду до Львова в 1965 р.:

"Народився я в не поганому селі – Тернопільська область. Хороша родюча земля, дуже. Ну і життя, вірніше, родився я 1948 році, досить старий я дядько. Дитинство проходило, як, як в селі. Сім'я багатодітна, школа. Одна школа була в нас в той час до 8 класів, це нашому селі, а вже школа до 11 класів тоді, бо я в послідній рік закінчив 11 класів. Це вже було в районі, треба було їздити шість кілометрів кожен день туди і назад, туди, назад. Але люди привикли. Зараз мене завжди цікавить, зараз тільки чуть-чуть трошки холодно, вже там діти не йдуть до школи. А в нас було 20 градусів, ти мав право не йти до школи. 20 градусів морозу. А сніги були такі, я пам'ятаю, досить пам'ятаю, що ми, навіть коли машина приїжджала, робила колію, то ми гуляли в війну. То ми лягали в ці колії і так, ну, так би мовити. І якось всі так виживали. Виживали, тому що роботи в в селі було багато. За рахунок чого? За рахунок землі. То і що в нас було вдома там корова, кури, гуси. Ну таке. Батько працював, мати не працювала бо хворіла. Сім'я в нас була велика – семеро дітей".

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.