Ірина, наборщиця цеху № 8 ВО "Електрон" в 1978-1981 рр., згадує свою роботу:

"І. А от розкажіть трішки про Вашу роботу наборщицею на конвеєрі. Наскільки це було
важко, можливо, це монотонна робота от? Шо Ви пригадуєте взагалі?

Р. Ну, для мене, спочатку дійсно, в мене отут от от ці пальці, вони просто в мене гнили.

І. Ого!

Р. Так. Просто від того, шо, ну, залізні вставляєш і там от, ножки ми їх називали, отак от в різні сторони. Треба спочатку було поправити, потім шоб вони в ті отвори встали. В мене була 21... 21 номінал був. Тяжка в мене була операція, от. Але я настільки то скоро робила, шо я просто собі робила, як називається, задел, знаєте, шо от я в другій зміні, я вже до обіду, я вже повністю зробила свою операцію. І я могла вже йти додому. Просто хтось ставив ті плати. Всі ше до дванадцятої, а я отак от. Я отак просто сиділа. От плата їде, я отак от, ну, не піду ж додому. І потім, ну, отак от міняли мене. Ну, дівчата дійсно, вони не встигали, от. Не знаю, чому. Я якось так скоренько, раз-раз-раз, раз-раз-раз. Я не можу сказати, шо мені там не подобалось. Молоді були, боже, шо там нам, ой".

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.