Володимир, оповідає про роботу економістом цеху № 15 в 1984 р. та начальником фінансового відділу ВО "Полярон" з 1988 р.:

"...Я зробив економічний план, і відділ плану почав розрахунок, почав вести цех. От як був в напрямку гарячої лінії, то молоко. Молоко давали два ящика в цех. Коли я зробив розрахунок, то привезли цілу машину. Начальник цеха прибіг і каже: «Что ты делаешь?» Він то по-російськи. Я говорю: «Я відділ розрахунку». Він каже: «То якась помилка». Я говорю: «Нічого не...» А колись було, якщо ти даєш правильний розрахунок, перевіряли розрахунок, скільки робочим потрібно було молока, коли давали, рукавиці, молока, черевики...

...Я мав бути кристально чиста людина, яка не має ніяких вад і так далі. Якшо б хтось був за кордоном, то, відповідно, я би не був начальником фінансового відділу. (…) і так далі. А завод, я знав, шо завод випускав, ше в цеху, де я на кожну детальку, бо цех випускав детальки на різні прилади, і я ті прилади всі повністю, я на них робив розрахунки. Я скаладв план, я в плановому відділі працював, то я знав кожний, кожний прилад, скільки він коштує, яка ціна і так далі, і тому подібне...

...та продукція, то генераторні лампи ‑ раз. А вже за України, коли почала Україна, коли в 91-му році вже Радянський Союз призупинив все, бо ті лампи йшли на локаторні станції, шо літаки, вони супроводжують ці станції, от, і продукція йшла в Сирію. В Радянському Союзі на кордони, де цей, на кораблі, де локаторні станції стоять, в Мурманськ, туда. Де локаторні станції стоять, там йшла наша продукція. Потім на основі наших тих генераторних ламп зробили такий, як за України вже пішло, пішла програма, національна програма України..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.