Володимир, економіст ВО "Полярон" з 1983 р., згадує атмосферу в колективі:

"...У мене стосунки завжди були дуже гарні, хороші, бо тому шо я фахівець, розумієте. Мене не цікавило, там, хтось, ну, як вам сказати, знає чи не знає, чи цей. Ми сідали, ну, якшо людина не знає, так, ми сідали, розбиралися, пояснювали, шоб та людина знала місце робоче. Наприклад, прийшов хтось на роботу новий, так, зразу я стаю біля нього. Йому давли, там, термін місяць чи два місяці, він вчився. То не залежало, то був низ, чи то бу верх. Навіть, якшо прийшов, наприклад, гловний бухгалтер. Той ше старий головний бухгалтер сидів, там, півроку, розумієте. Якшо він пішов під економіста, його садили, його вчили. Не було так, шо, там, посадили людину - на, роби. Такого не було...

... А ше якшо не лінивий чи цей, а стосунки з людьми, як той казав, нелегкі, тому шо кожен має свій характер, треба було підхід. А нагрубити людині, то легше було всього. Так не повинно бути ніколи, як сьогодні. Але тоді більше, як той казав, був такий позитив...

... Дні народження, після роботи могли десь піти в кафе, в ресторан..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.