Василь, працівник ВО "Полярон" в 1984-1996 рр., розповідає про мотиви у виборі місця роботи:

"Я народився - Золочівський район, село Солова. Це по Тернопільській трасі Львова 25 кілометрів. Там закінчив середню школу, там дитинство моє пройшло. І в 84-му році після закінчення середньої школи я перебрався до Львова. В зв'язку з тим, що 80, в той час вже в мене було тяжко хвора мама, там цей, я не зміг поступати нікуди, бо не було фінансової можливості утримувати себе. І обрав Полярон, як на роботу. Там тоді така специфіка була, хто, з якого боку під’їжджав до Львова, ці заводи в основному і окупувалися тими мешканцями. Там збоку Жовкви – Шкірзавод, Райдуга. А ми з того боку, 28, Автобусний, Танковий. Но я на Полярон. Бо все-таки якось так досить не погано вчився в школі, мені завжди хотілося щось такого вище інтелектуального, якби Полярон мені здавався. Ну і крім того, там в мене старший брат працював і якби я зупинився на Полярон..."

Із повним текстом інтерв'ю можна ознайомитись за [посиланням]

Заголовне фото походить з Міського медіаархіву.